Все життя ці люди боролися з місцевою владою та впроваджували дуже вагомі і корисні проекти в інфраструктуру рідного міста Луганська. Комп'ютерна школа для незрячих, розробка програм для отримання професій і поліпшення життя інвалідів. У Луганську було налагоджено виробництво побутових електроприладів на одному із заводів. Але в їх рідне місто прийшла війна.
Зараз інвалідам зору доводиться шукати притулок в Києві, звикати до міста, який в житті не бачили і не бували в ньому. Наш Фонд допоміг центру УТОС. Зараз вони живуть у Києві в реабілітаційному центрі. Їх 4 людини. Ми передали центру комплекти постільної білизни, по два рушники, одяг і побутову хімію (порошок, мило, шампунь і т.д.).
Зараз вони в дуже розгубленому стані і були вдячні нашої допомоги.
У свою чергу, ми вдячні нашим чеснотам, які постійно підтримують проект «Кияни для киян» і привозять свої речі в наш Фонд.