Незломлений війною

У наш фонд приходять багато переселенців, кожного з яких спіткала непроста доля. Багато з них втратили будинок, рідних, роботу ...

До війни у ​​нашого відвідувача Юрія Скрипника було все - улюблена дружина-викладач, двоє прекрасних синів, хороша робота і затишний будинок в одному з містечок в Донецькій області.

В одну мить все його життя була зруйнована, коли артилерійський снаряд влетів прямо у вікно його квартири, відібравши життя рідних.

Все що залишилося у чоловіка - незломлена сила духу та друзі, які були готові прихистити і допомогти нещасній людині. Після трагедії Юрію довелося покинути зону АТО. Цей шлях був нелегким - він зупиняв автомобілі, небайдужі люди його годували і пропонували нічліг. Були й ті, хто не пускав на поріг, не давши навіть води. Не дивлячись ні на що, у Юрія Івановича немає на них образи: «Так Бог їм суддя ...», - говорить він. Зло він воліє прощати, адже інакше не зміг би перебороти відчай і горе, яке йому довелося пережити.

Деякий час Юрій проживав у одного в Сумах, де той допоміг йому грошима, житлом, одягом і харчуванням. Проте довго бути нахлібником чоловік не міг. Душевний біль від неробства ставала ще більш нестерпним.

Так він зважився їхати в Київ, знайти роботу і почати життя з чистого аркуша. На жаль, без будь-якої підтримки це виявилося непросто. Юрій став ночувати на вокзалі і не міг заробити собі навіть на їжу. На щастя, він звернувся за допомогою до Благодійного фонду «Соціальне партнерство», де він може поїсти, помитися і отримати новий одяг. Він допомагає співробітникам фонду підтримувати порядок в центрі, часто радує їх дотепними жартами і дивує життєвою мудрістю.

Любов до життя, яка властива Юрію, заряджає всіх оточуючих, і дарує віру в те, що впоратися можна з будь-якою бідою. І головне - це надія на краще!

Допомогти тим, хто опинився в складній життєвій ситуації можна тут.