Ніколи не пізно змінити життя

"Я прожив життя вхолосту. У центр часто приходять діти, бігають ... Знаєте, я грабував людей, нікого не шкодував. А зараз дивлюся на дітей - і сльози: чому це не мій ?! Був би мій - притиснув до грудей, нікуди б не відпускав ... "

Миколі 64 роки. З них 40 він провів у місцях позбавлення волі волі. Чоловік займався грабунком і мав прізвисько "форточники". Після "ходок" повертався до звичного способу заробітку ...

Останній раз Микола звільнився в 2013-му і зрозумів - так більше жити не можна. Колишні співкамерники намагалися вийти на зв'язок. "Починали говорити на жаргоні, а мене аж пересмикувало. Кажу, перестань, мені противно це чути". Так, чоловік вирішив відновити документи і знайти роботу. Але справа затягнулася на роки ...

Зараз Микола відновлює документи, працює у нас в шевської майстерні і дуже хоче налагодити життя. "Іноді такий розпач ... хоч в петлю лізь, - говорить він і починає плакати. - Але до минулого не повернуся". У минулому Микола був шевцем - і зараз він вражає нас своєю майстерністю.