Допомагати іншим, навіть коли сам в біді!

Василь Васильович - один з безлічі бездомних, чиї долі частково схожі. У 90-ті він переїхав до Києва на заробітки, де підробляв то зварювальником, то муляром - на перших порах досить успішно. Чоловік непогано заробляв і утримував сім'ю: дружину і сина.

Але поступово ситуація на ринку праці стала погіршуватися. Де б Василь не починав працювати, замість зароблених грошей вручали одні обіцянки. Зневірившись знайти оплачувану роботу, став збирати вторсировину - адже це був такий-сякий заробіток в умовах безгрошів'я. Поступово життя Василя пішла під укіс, а відносини з родичами зіпсувалися - ось і вийшло, що повернутися додому він не наважився.

Зараз чоловік іноді виходить до метро "Вокзальна" на так званий "п'ятак" - місце скупчення людей, бажаючих заробити. Так йому вдається знайти роботу підсобником на кілька днів. Взимку живе в підвалі близько теплотраси, щоб не замерзнути.

Однак історія Василя не так проста! Вагому частину зароблених грошей він витрачає на продукти і ліки для бездомного хлопчини, який потрапив до лікарні з пневмонією. З ним Василь познайомився на вулиці і прив'язався до хлопчині, як до власного сина. Довге життя, повна позбавлень і клопоту не запеклим серце чоловіка, який так самовіддано віддає останнє на благо того, кому потрібніше ...